Диван та шашлики перемогли здоровий глузд і більшість обрала далі святкувати за совковим стилем. І це велика помилка, що люди керуються вигодою не думаючи про національні інтереси. Перед нами стоїть завдання позбутися совка і якщо 8 березня буде існувати, але як робочий день це стрімко погіршить його сприйняття. Вже за кілька років цей день перестане сприйматися як привід нажертися. За умов якісної просвітницької роботи можна позбутися більшості стереотипних явищ, які супроводжують даний день. І я не про ці байки, які поширюють феміністки намагаючись виправдати вихідний. Розберемося що ж не так.

  1. Це не було свято, а день боротьби за права жінок. Передовсім виборчі. Всі цілі, які ставили перед собою прихильники цього дня вже багато десятиліть реалізовані (у цивілізованих країнах, а такі як Іран це окрема тема релігійних причин). Те, що залишилося це дрібні побутові нюанси, які мають різні підходи для вирішення залежно від країни і не існує єдиного варіанту. Ми живемо у постфеміністичному (погугліть) світі, але деякі люди продовжують говорити нісенітниці, які вже не актуальні у 21 столітті. Щоб триматися на плаву й розпилювати гроші сучасні псевдофеміністичні рухи вигадують “вітряки” як фемінітиви та публічне оголення. Ну і захищають ЛГБТ не розуміючи, що вони є ідеологічними супротивниками і вже зараз транси є загрозою жінкам у спорті та спільному користуванні туалетами.
  2. Відбувається маніпулювання, що це не соціалістичне свято з надією на лінивих, які не почнуть розбиратися в темі. Бо ці люди побачать, що воно творіння радикального марксистського соціалізму, а згодом суто комуністичний інструмент. Це було внутрішнє свято для соціалістичних та комуністичних партій світу. Це якби завтра партія Батьківщина оголосила 14 квітня Днем жінок з косами. До речі, не існувало конкретної дати ні на соціалістичних зборах, ні пізніше в ООН. 67 років його святкували тільки ліві активісти, але у 70-ті роки СРСР був популярний та впливовий тож разом з іншими країнами-маріонетками протягнули резолюцію. Тільки от в ній сказано, що кожна країна має право сама визначити дату свята відповідно до своїх історичних і національних традицій. СРСР призначив дату 8 березня через жіночі протести 1917 року, які згодом призвели до повалення монархії. Так, серед наслідків було і створення УНР, але навряд протести росіянок можна прив’язати до українських жінок. Мені не приходить на думку жодна історична подія, яка б могла бути використана для створення “жіночого” свята, але історики мають знайти пару варіантів. Та для цього не підходить день народження Лесі Українки. Так само абсурд і робити вихідний, бо у Шевченка ДН. Це б остаточно закріпило культ особи, який якраз совок і просував. Нема нічого страшного, якщо ми втратимо вихідний день, бо в нас їх і так більше, ніж в решті країн. Ці торги ми вам 8 березня, а ви нам щось інше це ж дурість.
  3. Ще одна маніпуляція це байки ніби його святкують всюди. Дуже легко знайти карти, де чітко видно закономірності святкування 8 березня у бідних країнах, де раніше був комунізм або досі такі політичні сили є керівними. Часто, це авторитарні режими як Афганістан, де жінка пусте місце, але свято є і його святкують. Так само, як СРСР дав жінкам “кістку” щоб відчепилися, така ж логіка у інших. І жінки задоволені, чомусь. А якщо вам розповідають про 8 березня у ЄС чи США, то його просувають якраз совки та вихідці з країн, де це свято існує. Ну і соціалісти та комуністи дуже впливові у багатьох країнах і логічно, що вони підтримують придумане ними свято.
  4. Якщо ми за рівність, то де вихідний 19 листопада? Це міжнародний день чоловіків, але всім начхати. Може чоловіки теж хочуть подарунки або вийти на протест чому вони змушені працювати на небезпечних роботах або проти того, що індустрія краси виробляє майже все для жінок вважаючи ніби чоловікам не потрібне широке різноманіття засобів для здоров’я та догляду за собою. І нічого казати про 23 лютого чи 14 жовтня – це дні про інше і там чоловіки стереотипно виставляються “захисниками” наче ти народився тільки щоб здохнути і це єдине твоє призначення у житті. Чим це відрізняється від “берегині вогнища” та “місце на кухні”? Хоча і чоловічого дня не повинно бути, бо стать це не професія щоб мати свято. Є сенс у святкуванні професії, коли ти матір чи батько, діти чи люди похилого віку. Кожна з цих соціальних ролей має за собою якийсь сенс, а просто чоловік чи жінка нічого не означають. Абсурдність цього помітно коли вітають немовлят.

Думаю, що все досить чітко і при бажанні можна всю інформацію перевірити чи пошукати більше. Якщо б люди мали звичку розбиратися в темі, то більшості проблем у суспільстві можна було б уникнути. А поки більшості лінь, то цим користуються маніпулятори. Та влада не зобов’язана виконувати результати опитування і може щось ще буде змінено. Хоча нічого хорошого чи розумного від СН я не чекаю.