Ситуація з словаками, які хочуть перемоги Росії у війні дивна. Вони ніколи не були нашими друзями, але все ж такий високий рівень проросійських поглядів незрозумілий. В бік Росії свого часу дивилися русини Пряшівщини, яка є українською етнічною територією. Ці українці були ізольовані від решти в депресивних регіонах і тому застрягли на цьому етапі розвитку нації коли решта у 19 ст. остаточно відмовилися від цієї самоназви на користь “українців”. Словаки навмисно підігрівають розділення на українців та русинів щоб послабити український вплив у регіоні. Та після багатьох років асиміляції русинів залишилося мало і вони не могли дати таку статистику. Якщо не рахувати схожість прапорів, то у словаків нема причин любити Росію. Історично ці народи нічого не пов’язує і там тільки 0,037% росіян. А окупація Чехословаччини СРСР у 1968 взагалі мала б відбити позитивне ставлення. Хоча словаки з логікою не дуже дружать. Наприклад, Угорщина хоче захопити їхні території, а словаки у своїх університетах роблять викладання угорською мовою, вивчення мови та історії країни, яка хоче їх окупувати. Це при тому, що угорців в країні теж відносно мало. Нагадує наших східняків і ми знаємо чим це закінчилося… Ясна річ, що РФ фінансувала проросійські партії, але населення повелося на це і будучи в ЄС заглядається у бік Москви. А ще перемога Росії може повернути дешеві ціни на газ. Та може з самими словаками щось не те? Коли Чехословаччина володіла Закарпаттям всі хороші речі робили чехи (які фізично далі й не мають кордону з Україною), а словаки запам’яталися місцевим в негативному світлі. Не так, як угорці, але все ж… Якщо мадяри хотіли домінувати та насаджувати свою культуру, то словакам було байдуже. А сьогодні їм байдуже, що Росія вбиває їхніх сусідів-українців. Звичайно, не всім і влада намагається робити якісь кроки, але у них розпалася коаліція, а нові вибори на вимогу проросійської партії SMER-SD можуть принести їй владу. Все це ще раз показує як наші дипломати і держава загалом ігнорували певні країни й українська позиція не була представлена населенню Словаччини. Не достатньо мати підтримку кількох чиновників на фоні протилежної думки населення, яке введене в оману російською пропагандою. Україні потрібно працювати з словацьким населенням, створювати контент для них, роз’яснювати історичні та політичні нюанси. Досі 30 років була лише економічна співпраця на фоні шароварщини, а в підсумку наші народи дуже мало знають одне про одного.
