Ви помітили, що ми вже майже не висловлюємо власних думок? Вся стрічка стін у соцмережах повна перепостів жартів, цитат та іншого [будьмо відверті] непотребу. Скажете “я ж ділюсь цікавим з іншими, виражаю так себе”, але кому насправді це цікаво? Лайки давно знецінились, а із сотень чи тисячі “друзів” справжніх можна порахувати на пальцях. То для чого жити самообманом? Що ми розкажемо дітям і онукам? Як просрали свою молодість в соцмережах? Це хіба пояснить наш стан здоров’я на той час [якщо доживемо].Їх завданням було полегшити спілкування людей, сприяти обміну думок і пошуку однодумців. А що ми маємо зараз? Суцільні монологи. Одні без мети, а інші суто заради самопіару. Як думаєте – вашим роботодавцям, рідним чи друзям важливо скільки у вас лайків чи очок у всіляких там “фермах”? Це вам допоможе якось у житті? Багатьох успішних людей ви знаєте, які постійно “зависають” в соцмережах? Інструмент для полегшення життя не має заміняти саме життя. Впевнений, багатьом спадало на думку, що пора щось змінювати. Вибір простий – жити для себе або для Дурова з Цукербергом. Вирішуйте зараз, бо за кілька хвилин ця система знову вас поглине.
Іван Лендєл, Live Today
