“Атлант розправив плечі” у значній мірі є проекцію особистих поглядів авторки, які вона виразила через Джона Галта. Зокрема, це стосується згадування “фанатів сили”, які у всьому покладаються на науку. Їх вона оцінює негативно, позиціонуючи загрозою і натякає, що йдеться про країни соціалістичного табору(“народні республіки”). Не кращими є “фанати духу”, але тут вже йдеться про християнську Європу. Взагалі, значна частина монологу присвячена критиці релігій, а саме християнства. Обидва види “фанатів” отримують силу завдяки вірі з боку людей, але від них вони і залежні. Вони можуть спричинити війни та насилля, а виправдовують це все любов’ю. Але “там, де починається насилля, закінчується мораль”. Загальноприйняті норми і принципи поведінки та моралі є оманливими і людина на протязі майже всієї історії програмує себе на самознищення. Рослини і тварини не знають такого, але людина отримала від природи розум і маючи вибір “бути розумною істотою, або вбиваючою саму себе твариною” обрала останнє. Людство відмовилось думати і помічати факти, поклавшись на ідеї, які проповідують “фанати” духу і сили. Вони ще з прадавніх часів використовували свої знання називаючи це магією або дивами, і так люди починали їм вірити. Саме їх “моральний кодекс” проголошується найбільшим злом, яке приносить руйнацію та втрату ролі розуму. Люди перетворились на зомбі, які служать цілям, які не розуміють за міфічну винагороду. “Фанати” борються з розумними людьми, бо думаюча людина не буде гвинтиком системи знаючи правду.
Головний герой піднімає філософські питання розуміння моральності, життя, добра і зла, любові, справедливості та ін.. Він критикує існуючі погляди на ці поняття та пропонує свої. Моральне стало не привабливим через те, що не приносить практичної користі, а правила і обов’язки сприймаються як тягар. Він стверджує, що є розумна моральність, яка керується правилом: все, що добре для життя розумної істоти є добром; все, що руйнує його є злом. Мета моралі за Галтом – навчити насолоджуватись життям, отримувати задоволення від того, що ти є, а не від страждань і смерті. Нова мораль включає 3 основні цінності: розум, мета, власна гідність. З них випливає розумність, незалежність, цілісність, чесність, справедливість, творчість, гордість.
Проте, помітна надмірна ідеалізація головного героя та інших бізнесменів-інтелектуалів, вчених, винахідників, промисловців. Ці особи, судячи з думки автора, є морально ідеальними. Навіть ті, хто досі не пристав на бік Галта описуються позитивно. І хоч авторка часто наголошує на важливість застосування логіки, але в цьому її якраз нема. Не може від професії залежати моральність людини, оскільки ця характеристика формується індивідуально. Описуючи негативи влади над людьми “фанатів”, вона пропонує їх замінити цією елітою геніїв хоча, нема і не може бути гарантій, що нова влада не стане таким самим паразитом як і стара, лише з іншими методами.
Монолог пропагує капіталізм та власну версію об’єктивізму Айн Ренд. Капіталізм проявляється у боротьбі Галта за кращі умови ведення бізнесу та повагу до індивідуальних прав людини. Галт критикує право жити, не працюючи, мати необхідний для життя мінімум без застосування зусиль зі свого боку. Об’єктивізм Айн Ренд проголошує, що головна мета людини в житті – прагнути особистого щастя. При цьому не жертвуючи собою заради інших і не вимагаючи таких жертв. Це і є розумний або раціональний егоїзм. Вона засуджує релігію, альтруїзм, служіння якимось ідеалам чи іншим людям. Основна увага приділяється розуму, мисленню, які порівнюються з самим життям. Голт прагне верховенства розуму і стверджує, що саме від нього залежить життя людини. Розум є єдиним критерієм істини, а істина – це визнання реальності. Спільним з капіталізмом є позиціонування вільного підприємництва як основи для розвиту та процвітання держави. Остання ж, має лише забезпечувати право на приватну власність.
В США таки переміг капіталізм та лібералізм, але від цього їх держава не стала краща: негативні прояви, які осуджуються в монолозі досі існують, і навіть переросли в культуру споживацтва. Штати зробили бізнес своєю основою, а знак валюти другим гербом. Їхнє суспільство перетворилося на зазомбовану масу, яка живе в своє задоволення і з єдиною метою в житті – мати якнайбільше грошей. Тут варто згадати слова Д.Галта:” Подняв знак доллара как свой символ, символ свободной торговли и свободных умов, мы начинаем свое движение, чтобы вырвать свою отчизну из рук немощных дикарей, которым так и остались неведомы ее природа, смысл и великолепие.” Це і є інший бік медалі в тому, що за логікою Айн Ренд все, що приносить прибуток – морально. Таким може бути і зло. Отож, вміння заробляти гроші і талант не гарантують існування ідеального суспільства.Також авторка засуджує насадження своїх поглядів та порядків та фізичне знищенння людини людиною, але саме США часто веде таку діяльність на міжнародній арені. Можливо, така невдача з реалізацією ідей Айн Ренд зумовлена тим, що люди сприйняли те, що їм здалось простішим і вигідним(зокрема, орієнтуватись на заробляння грошей, а не мораль), але скоріш за все її утопічні погляди не могли реалізуватись взагалі. Зокрема, щодо існування в державі лише 3 владних структур – поліція, армія і суди. Це нагадує анархізм. Жоден народ не досяг такого рівня моралі, самоорганізації та самоконтролю, щоб могти існувати без державних органів влади.
Цікаво, що описане у романі США в дечому нагадує сучасну Україну. Для нас зараз теж актуальні питання залежності бізнесу від чиновників. В нас вони теж не надають гарантій бізнесу, часто змінюють правову базу та змушують працювати за вигідними лише їм правилами. Це зумовлює апатію бізнесменів, які не бажають витрачати час і гроші, бо не отримають від того достойних прибутків. Як і Галт, сучасні підприємці вимагають достойних умов ведення бізнесу, які б давали йому перспективу розвитку.
Джон Галт прагне перш за все справедливості, переоцінки моралів та життєвих пріоритетів, закликає не залежати від думки оточуючих, покладатись на власний розум, самореалізовуватись, бути енергійним, здобувати нові вершини… Адже, хто хоче чогось досягти – досягає, а хто чекає на допомогу інших залишається ні з чим. “Атлант” не змінив світ, але він точно змінює життя своїх читачів.
Лендєл Іван
