Серед пафосних й оптимістичних привітань з Днем Незалежності, моє буде виглядати трохи незвичним. По-суті, нам нічого святкувати: у нас нема національної єдності, народ стрімко деградує, а держава робить життя простих українців справжнім пеклом… Навіть сама незалежність дісталась нам не так боротьбою, як щасливим збігом обставин. Доля дала нам шанс, змарнувати який було б величезною дурістю, але це ми і робимо. За 20 років українці так і не спромоглися побудувати державу своєї мрії. Не слід шукати винних за кордоном – винні ми самі.
Проте все могло б бути набагато гірше. В нас ще є час все змінити і є ті, хто може ці зміни реалізувати. Це тисячі щирих та свідомих людей, які чесною працею не дають Україні впасти. Мова йде не лише про економіку, а й духовність та культуру, яку ці люди зберігають у теперішньому світі облудних цінностей та пріоритетів. В нас є потенціал, є надія і варто просто нею скористатись, щоб ще через 20 років ми вже мали що святкувати.
Іван Лендєл
