«Влада – це дуже велике випробування. Має бути особлива Божа ласка, щоб людина, яка йде у владу, відчувала покликання – реалізувати себе і виправдати ту місію, яку на неї покладають. Програма «Good Governance» дасть її учасникам нові знання, відкриє нові можливості. А ми будемо готові до співпраці і взаємодопомоги». На його переконання, службовець майбутнього повинен володіти трьома рисами: багато працювати, вірити в Бога, любити людей.
У будь-якої адекватної людини після прочитання цього тексту виникне ряд цілком логічних запитань:
1) Як виглядає «особлива Божа ласка»? Має з’явитися янгол і потріпати крильцями над претендентом на посаду чи досить аби місцевий піп «дав добро» чи то пак благословив?
2) Виходить, без «особливої Божої ласки» йти у владу не можна? Не хлопського розуму то діло, так? Може давайте введемо прописку до церков. Прийшов на конкурс щодо заміщення посади й тицьнув посвідчення, що ти парафіянин місцевої церкви. Тільки от треба обрати, під чиїм патронатом працюватимуть держані органи, а то ж церков у нас багато. Вуйко Андрій у нас шарить у темі й дружбанів має серед всіх, то думаю, що він для нас спитає як то буде. Буде ексклюзив:)
3) Уявімо людину. Я теж трохи підходжу, але хай буде умовний персонаж. І от ця особа цілком готова до «дуже великого випробування» і «відчуває покликання реалізувати себе і виправдати ту місію, яку на неї покладають». І що їй робити, якщо вона атеїст, антитеїст, агностик, ігностик, світський гуманіст, матеріаліст ітп.? Таким людям закриті двері на державну службу? Вони не здатні бути хорошими і чесними працівниками без віри у бородатого дідуся на хмарах? Про мусульман і сектантів не питаю – у них серйозних перешкод не буде.
4) Якщо «службовець майбутнього» повинен вірити в Бога, то якою є ця держава? Якщо пану Андрію подобається клерикалізм, то треба було йти не на мера Львова, а якогось російського Мухосранська. Там церква, вибачте на слові, вже залазить у труси державі. Погано, що така поважна людина не в курсі, що таких держав мало й історичний досвід показує, що релігійна держава є катівнею для інакомислячих, де людей не просто зневажають, а й вбивають через релігійні вигадки. Я розумію, що гільйотина на Площі Ринок чи спалення єретиків і відьом було б хітом для туристів, але це погана ідея. Треба ж інколи думати не тільки про свої кишені…чи то пак бюджет міста.
5) Чи знає вельмишановний лідер «Самопомочі», що в Україні є такий документ, як Конституція? Вона не дуже об’ємна, тож десь на дозвіллі після виборів почитайте. Дозволю собі порекомендувати дещо. Для початку ст.15 про суспільну багатоманітність, ст.ст.21-24 про рівність прав, розвиток особистості, а головне – заборону привілеїв чи обмежень за ознаками релігійних переконань, зокрема. Ще є ст.34 про право на свободу думки і слова та вільне вираження своїх поглядів і переконань. Наступна стаття вже прямо говорить про свободу світогляду і віросповідання. Нею закріплюється право не сповідувати ніякої релігії і принцип відокремлення церкви і релігійних організацій від держави; неприпустимість визнання державою якоїсь релігії обов’язковою. Ну а до нашої теми ще варто згадати ст.38 про право брати участь в управлінні державними справами, зокрема і про рівний доступ до державної служби. Очевидно, що вищезгадані заяви не вписуються у норми Основного Закону. Та не треба переживати – у державі, де 4 роки Президентом був пристарілий гопник, незнання законів цілком буденна річ.
6) Ви знаєте, що згідно багатьох наукових досліджень, атеїсти розумніші за віруючих? Виходить, що згідно Вашої логіки, на державну службу треба набирати тупих? І як же ж бути з видатними людьми, що були чи є атеїстами ітп.? Як це вони без «особливої Божої ласки» змогли робити щось хороше і велике для світу? Серед політиків і державних діячів їх також багато, але більшість змушена брехати людям, бо в уяві релігійних фанатиків атеїсти та інші є монстрами, потенційними злочинцями і просто сукупністю всього зла. І для таких висновків їм достатньо знати лише цей один факт, який перекриває собою все хороше, що робить людина. Багато досліджень показують, що атеїстам не довіряють. Тому багато політиків зізнається про свої погляди тільки після закінчення кар’єри або й взагалі ніколи. На жаль, серед найвідоміших державних діячів-атеїстів є особи, котрі вчинили й багато поганого. Проте, кожен з них водночас і зробив величезну кількість хорошого для своєї країни. Люди легше запам’ятовують погане і більш чутливі до негативу, а тому визнавати позитивні моменти мало хто хоче. В будь-якому разі, їхні держави зараз значно вище за нашу.
7) Більшість українців християни. В останні роки релігійність стає модною. Я не помилився з терміном. Всі прекрасно знають, що це все показуха, намагання замаскувати своє огидне єство за маскою праведної людини. Держслужбовці й політики також у переважній більшості вірять в Бога. І що? У нас жахлива корупція, людей обкрадають, обманюють і навіть вбивають прямо чи опосередковано ті, хто є релігійними. У кабінеті хабарника спокійнісінько може стояти кілька ікон, які є свідками його злочинів. Бог покарає?:) Не смішіть. Та й за купюри з кругленькими цифрами у торгових точках з хрестами на даху відпустять будь-які гріхи. Ми вже маємо держслужбовців, що вірять в Бога і державу африканського зразка. Може пора спробувати держслужбовців, які просто мають мораль і принципи?
Можна багато говорити про релігійні вірування, але то окрема тема. І я збираюся її піднімати у нашому суспільстві, бо тільки почавши думати, а не вірити ми зможемо збудувати нормальну державу.
P.S.: На відповідь не чекаю. Та й сумнівно, що вона б була написана особисто, а з спічрайтерами нема про що спілкуватись.
Біда. Нічого розумного від теїстів, тим більше якщо це замасковані атеїсти, чекати не доводиться. А чекати того що вони освідомлять які дурниці розносять повсякчас, тим паче.