30 січня мною написана заява про вихід з Української партії. Це рішення назрівало вже пів року і не було реалізовано через сподівання, що після об’єднавчих процесів зміниться керівництво. На жаль, цього не сталося і партія далі рухається як і раніше. А точніше стоїть на місці. Загалом, причини через які я вирішив розпрощатися з УП можна узагальнити до 4:
1) І.Насалик і його команда. Дуже хитра, самовпевнена і владна людина, яка використовує партію суто у власних цілях. З його приходом до керівництва активність діяльності осередків знизилася до 0, а партійний сайт став збірником красивих слів та обіцянок замість справ. І лише “його люди” на Франківщині нібито щось роблять. Точно не знаю їх “подвигів”, але ставлення народу до цих “дітей адмінресурсу ” мера Калуша не дуже хороше. Він фактично вже гарантував собі округ у єдиному списку опозиції і вибившись у нардепи точно стане черговою“тушкою”. Як поведе себе другий 100% нардеп партії О.Канівець не знаю, але оскільки він бізнесмен, то може піти за компанію з Насаликом. Третім кандидатом може бути голова Київського осередку, але шанси пройти у нього не дуже великі.
2) Апатія та відсутність амбіцій. Партія без амбіцій ніколи нічого не досягне. УП наче і прагне влади, але це відкладається у далеку шухляду. Парадоксальна річ, але й таке буває. Це прикро, бо перспективи є.
3) Різношестість учасників. Так вже склалося, що УП стала притулком для всіх тих, хто не знайшов себе в інших партіях націонал-демократичного табору. Через це нема і не може бути єдиної команди, бо націоналісти, ліберали і представники інших дивних поглядів не можуть дієво співпрацювати. Крім того, є потенційні зрадники, майбутні провокатори і просто кар’єристи. Нажаль, фактично ніхто за якістю членства не стежить.
4) Відмінність поглядів. У нас різне розуміння “національного самоствердження” – я не хочу бачити Україну під ЄС, НАТО, Росією чи ще кимось. Мені здавалося україноцентризм якраз і має бути за самодостатність.
Попри все, я безмежно вдячний УП за можливість пройти“бойове хрещення” на місцевих виборах і хорошої думки про багатьох її членів. Сподіваюсь на розуміння та подальшу співпрацю.
Ви читаєте
