Як і обіцяв, я зробив запит на доступ до публічної інформації щодо каплиці перед Головним залізничним вокзалом м.Львів. Про всяк випадок, лист продубльовано на інші адреси, які теж призначені для розгляду звернень громадян. Далі наводжу текст.

Фото: facebook.com/DemyanD

Добрий день. Мене, як і багатьох людей, турбує поява каплиці поряд з входом до Головного залізничного вокзалу Львова. Тим більше, що чиновники ЛМР підтвердили у ЗМІ незаконність її будівництва. Дуже б хотілося почути обгрунтування зведення свічкоподібної будівлі сумнівної естетичної цінності біля фасаду пам’ятки архітектури та містобудування місцевого значення. Схоже, що крім відсутності дозволів від ЛМР порушена зона охорони пам’ятки та інші Державні будівельні норми. Наприклад ДБН Б 2.2-2:2008:

“3.4.2.4 Для забезпечення огляду пам’яток та їх комплексів і збереження особливостей їх видового розкриття в панорамах і перспективах необхідно:

– зберігати оглядові точки, найсприятливіші для візуального сприйняття пам’ятки;

– НЕ ЗАКРИВАТИ ПАМ’ЯТКУ НОВОБУДОВАМИ та насадженнями зі сприятливих боків огляду та НЕ ДОПУСКАТИ ЗВЕДЕННЯ НОВИХ БУДИНКІВ І СПОРУД, ЯКІ НЕГАТИВНО ВПЛИВАЮТЬ НА КОМПОЗИЦІЙНУ ЗНАЧИМІСТЬ ПАМ’ЯТКИ.”

А взагалі, “пам’ятки, їхні частини, пов’язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, ЗМІНЮВАТИ, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця.”(абзац 2 ст.22 ЗУ “Про охорону культурної спадщини”). А ще в частині 2 ст.24 читаємо таке: “Використання пам’ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам’ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.” Не дуже схоже, щоб каплиця перед входом вписувалася у це. Пальма Мерцалова була тонкою і невеликою тож ніяк не змінювала зовнішній вигляд будівлі, а тут зовсім інша справа. Керівництво вивчало законодавство до самовільного встановлення каплиці? Чому не було звернень до міськради за дозволами і науково-проектною документацією? Логіка «це наша власність і робимо, що хочемо» не може бути виправданням і не є правдою в даному випадку.

А ще начальник вокзалу станції “Львів ” Ігор Соловій заявив про прохання працівників, яким чомусь не підходить церква поряд. Точніше, він і колеги не в курсі про її існування. Прикріплюю до листа карту, щоб залізничники знайшли дорогу… Аж 450 метрів! Якщо такі заяви були, то я хочу побачити їх відскановані копії. Бажано, не написані одним почерком заднім числом і зареєстровані згідно із законодавством. Їх варто оприлюднити, бо поки що це виглядає як відмивання коштів під шум з ремонтом площі Двірцевої. Зрештою, Укрзалізниця і Львівська залізниця зокрема, постійно скаржаться на брак коштів та збитковість, але замість фінансування ремонту вагонів, оздоблення залів очікування чи інших нагальних потреб, гроші йдуть на релігійний пам’ятник у світській державі (ст. 35 Конституції України). До речі, вартість і виконавців не повідомлено громадськості.

Молитви у робочий час це взагалі дуже цікаво. З 2008 року я є активним користувачем послуг Львівської залізниці й не бачив жодного залізничника, який молиться чи відвідує церкву поряд з вокзалом. Велике питання чи це взагалі законно. Згідно ст. 2-1 КЗпП України “забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, РЕЛІГІЙНИХ та інших переконань…”. Тобто своїми діями керівництво станції Львів порушує права християн інших конфесій, мусульман, буддистів, атеїстів та безлічі інших напрямків. По суті, культовим спорудам не місце на роботі, але якщо воно є, то ви повинні забезпечити аналогічне для представників всіх поглядів. І то буде проблема з атеїстами, агностиками та іншими невіруючими людьми. А ще як бути з працівниками депо, центральних кас та інших віддалених будівель. Їм далеко йти молитися, то може ще парочку каплиць треба? А провідники де молитимуться? Кожному вагону по іконостасу? Ви усвідомлюєте абсурдність цих подій? РЕЛІГІЯ ЦЕ ОСОБИСТЕ ПИТАННЯ. Не має значення який відсоток в місті, області чи країні християн. Вокзал це публічне місце, а не город начальника станції! Його послугами користується величезна кількість людей, включаючи іноземців, які часто є носіями інших переконань. Ніхто не має права нав’язувати свою віру іншим людям. Тим більше, в публічних місцях і на робочому місці. У цієї ситуації є перспектива перерости у серйозний скандал з систематичними проблемами чи навіть судовими позовами. Закликаю до здорового глузду та дотримання законодавства у своїй роботі.

Узагальнюю питання і прошу відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації” надати відповіді:

1) Чому каплиця зведена без дозволів від ЛМР? Нагадую, хто власник території не має значення. Юридичні та фізичні особи мають узгоджувати такі речі. Тим більше, коли мова йде про пам’ятку архітектури та містобудування.

2) Як її поява вписується у законодавство про охорону пам’яток архітектури та містобудування (зокрема ЗУ “Про охорону культурної спадщини”, ДБН)?

3) Яка ціна будівництва і хто виконавець?

4) Надайте скани заяв працівників, яким нібито не було де молитися і вони просили збудувати каплицю.

5) Як бути з представниками інших релігійних поглядів? Ви будете будувати нові релігійні споруди? Зараз є упередження і явна перевага християн (невідомо ще якої саме церкви), а це фактично дискримінація людей з іншими релігійними поглядами.

6) Коли ви знесете каплицю виконуючи ст. 27 ЗУ “Про охорону культурної спадщини”? Інакше в дію вступає розділ 8 цього закону з покараннями фінансового та адміністративного характеру.

Запитувану інформацію прошу надати у визначений законом строк на електронну адресу ivan.lendiel.918@gmail.com.

Лендєл Іван Іванович