Давно визрівала потреба звернутися до питання хибного та упередженого сприйняття мене та моїх проектів. Колись я вже писав подібну публікацію, але вона не принесла потрібного ефекту. Можливо і ця не має сенсу, але мені хочеться пояснити свою минулу і подальшу поведінку суто для адекватних осіб, які можуть бути введені в оману різного роду дегенератами.
Передісторія досить довга і складна, а тому почнемо з свіжішого. Десь з 17 років я активно займаюся багатьма проектами, що покликані змінити Україну а може колись і світ. Претензійно, але цілком реально… Про більшість з них можна почитати на моєму сайті. З роками їх стає лише більше й мені доводиться постійно витрачати багато часу, сил і всі мої незначні заощадження на них. Фактично, я давно відмовився від нормального життя задля реалізації вищих цілей. Це складний і довгий шлях, на якому багато небезпек і стін несприйняття. Мені здавалося, що бодай якась частка людей зрозуміє і буде підтримувати, але на практиці люди настільки погрузли у стереотипах і примітивізмі мислення, що я більше не маю сподівань на можливість адекватної взаємодії. Звичайно, мій емоційний стиль спілкування та схильність називати речі своїми іменами не надто сприяє позитивному іміджу. Проте, я вважаю це кращим, ніж нагла фальш щоб сподобатись та закривання очей на проблеми, в тому числі на тупість певних осіб. Якщо ігнорувати проблеми, то вони ніколи не будуть вирішені і якщо не казати людині, що вона мудак, то вона буде думати, що є нормальною. Повагу треба заслужити – такий мій принцип. Часто доводиться агресивно діяти коли чуєш абсурдні доводи людей, які нічого не розуміють у суті питання або коли висуваються необгрунтовані претензії чи звинувачення. Щодо останнього, то тут одні кажуть, що я агент ФСБ чи навіть комуніст, інші – бандерівець, фашист і тп., а буває і банальне – рвуся до влади, мажор і навіть бидло. Цікаво, що сумніви у моїй інтелектуальності висловлюють переважно середньостатистичні обивателі, які вважають, що всі такі самі як вони у плані способу життя, вчинків, інтелекту, світогляду ітд.. Також ці персонажі не можуть увімкнути здоровий глузд через наявність ідеологічних, релігійних, соціальних чи інших рамок. Я ж завжди прагнув максимальної незалежності від маніпуляцій свідомістю, що йде від суспільства чи певних речовин. За таких умов та багатьох інших особливостей мого життя я сформувався специфічною особистістю, яку складно зрозуміти через призму середньостатистичного світогляду. Тут у деяких читачів з’явиться думка про самозакоханість, егоїм ітд., але насправді самокритичності значно більше. Просто вона не публічна, а здоровий егоїзм та інше потрібні кожній людині для існування як повноцінна особистість. Хоча це окрема тема… Якщо коротко – мені набридло терпіти несправедливе ставлення до себе та того, що я роблю від людей, котрі навіть не цікавляться моїми поглядами чи діяльністю. Нема сенсу реагувати на той потік лайна. Переконувати можна, але я майже не бачу кого та й ніколи не ставив собі це за мету. Те, що нав’язано ніколи не буває щирим і остаточним. Люди мають самі дійти до розуміння певних речей і я можу лише підштовхнути їх до роздумів та пошуків. Та у тотальної більшості нема інтересу до пошуку правди. Ярлики ставити значно легше.
Вийшло багато тексту, але все-одно не все розкрито як слід… Та як вже є. Про майбутнє буде менше – надалі відмовляюся брати участь у будь-яких обговореннях як онлайн, так і офлайн. Звичайно, будуть винятки – у специфічних ситуаціях, з деякими друзями чи у рамках моїх проектів. У інших випадках я не бачу сенсу витрачати час і нерви на хронічних ідіотів, які отримують задоволення від сварок. Офіційні сторінки хоч і сприймаються скептично, але потрібні й надалі. Проте, всі мої блоги вже видалені(крім тих, які не маю змогу ліквідувати). Інші питання щодо моїх дій онлайн чи офлайн будуть вирішені пізніше.